Любиш

КУПЛЕТ:
[A]На світанку молитви дівочі не спали
[E/G#]Бога шукали, в квітів питали
[F#m]Чом роса на очах?
[A]Чом милий, чом милий вчах?

[D]Раніше він ті квіти заплітав у скроні
[Bm]Тепер сплетіння під землею, там його долоні
[F#m]Аааа мовчання знало
[A]Серце леді ледь кричало

[Bm]Вона хотіла не одне горнятко чаю
[C#m]Для нього заварити. Знала, що кохає
[A]Настрій б[E/G#]урі їй [F#m]переда[E]вся,
[D]Коли маяк її долі зламався

ПРИСПІВ:
[A]Любиш, любиш
В пам’яті з[C#m]авжди. Завжди!
Перебол[F#m]ить, знаю серце кипить
Прийде той д[D]ень  Бог воскресить
Нена[A]че море ти,
А він твій в[C#m]ічний берег
В обійми пійма[F#m]в, але не знав,
Що ча[D]су обмаль мав

КУПЛЕТ 2:
І надвечір молитви дівочі не спали
В Небо листи про любов лиш писали
Безліч, і не хвилин
Бог дарува тисячі годин

Коли вони могли бавитись, як діти
Босоніж по траві, від щастя не могли всидіти
Ааа то все минуло
Наче того і не було

В дівочім серці та любов жевріє вічно
І не кажи, що то не правда, не логічно
Він заплющив очі, вона відкрила
Своє серце для Бога, бо хоче дива

ПРИСПІВ:
[A]Любиш, любиш
В пам’яті з[C#m]авжди. Завжди!
Перебол[F#m]ить, знаю серце кипить
Прийде той д[D]ень  Бог воскресить
Нена[A]че море ти,
А він твій в[C#m]ічний берег
В обійми пійма[F#m]в, але не знав,
Що ча[D]су обмаль мав

МІСТ:
Людське м[A]оре
Тисячі, сотні зі[E/G#]ниць
В небо дивляться очі та [Bm]вмить

Серце тремтіти не стало
Цьо[E]го жи[D/F#]ття нам [E/G#]усім мало

ПРИСПІВ:
[A]Любиш, любиш
В пам’яті з[C#m]авжди. Завжди!
Перебол[F#m]ить, знаю серце кипить
Прийде той д[D]ень  Бог воскресить
Нена[A]че море ти,
А він твій в[C#m]ічний берег
В обійми пійма[F#m]в, але не знав,
Що ча[D]су обмаль мав